Інформатика. Інформація та інформаційні процеси.

Інформатика — це наука, яка вивчає структуру і загальні властивості інформації, а також закономірності й методи вимірювання, подання, пошуку, зберігання, опрацювання та передавання інформації за допомогою комп’ютерних систем.

Фундаментальними поняттям інформатики як науки є поняття — «інформація». Інформаційні процеси відіграють значну роль у житті людей, починаючи зі стародавніх часів. Але як наука інформатика почала інтенсивно розвиватися лише у другій половині ХХ століття. Її особливість полягає у тому, що її використовують в усіх без винятку наукових і виробничих сферах: філософії, природничих та гуманітарних науках, біології, медицини й психології, фізіології людини і тварин, соціології, техніці, економіці, а також у повсякденному житті.


Інформаційні процеси — це процеси, пов'язані з інформацією: збирання, зберігання (або втрата чи спотворення), передавання, опрацювання і захист повідомлень.

Ще сто років тому інформація оновлювалася дуже повільно. Відповідні буди й засоби: перо, рахівниця, друкарський верстатю. У ХХ ст. долучили друкарські машинки, калькулятори, а згодом і електронно-обчис­лювальні машини. Наразі саме комп’ютер — це основний пристрій для опрацювання інформації.

Поняття про архівацію.Програми архіватори.

Архівування — це збереження інформації у стисненому вигляді ( архівів).

Архіватор — це програма для роботи з архівами.

Зазвичай архівування застосовують для зменшення об’єму файлів з інформацією, яку використовують не часто.

Додаткові переваги архівування:

• архіватори створюють один файл — архів замість декількох файлів даних. Це може бути корисним при електронному листуванні;
• можна відновити інформацію з архіву після технічних проблем з пристроями, програмами, після вірусних атак (за умови, що вірус не зачепив власне архівний файл).

Основні характеристики архіваторів:

• рівень стискання — відношення розмірів інформації незаархівованої до заархівованої;
• швидкість стискання і розкривання архівів — час, за який виконується стискання деякої кількості інформації.

Назви програм для архівації: ARK, ZIP, WinZIP, PeaZip, 7-Zip (7z), TAR, GZIP, BZIP2, COMPRESS, ARJ, WinRAR.

Формат файлу архіву	Архіватор
.arj	ARJ
.bz2	BZIP2
.gz	GZIP
.rar	WinRAR
.tar	TAR
.z	COMPRESS
.zip	ZIP, PKZIP, WinZIP
.7z	7-ZIP

Поняття про антивірусні програми.

Антивірусна програма (антивірус) — спеціалізована програма для знаходження комп'ютерних вірусів, а також небажаних (шкідливих) програм загалом та відновлення заражених (модифікованих) такими програмами файлів, а також для профілактики — запобігання зараження (модифікації) файлів чи операційної системи шкідливим кодом.

Перші, найпростіші антивірусні програми з'явилися майже одразу після появи вірусів. Зараз розробкою антивірусів займаються великі компанії. Як і в творців вірусів, у цій сфері також сформувались оригінальні засоби;— але вже для пошуку і боротьби з вірусами. Сучасні антивірусні програми можуть знаходити десятки тисяч вірусів.

Класифікація антивірусних продуктів

Класифікувати антивірусні продукти можна відразу за кількома ознаками, таким, як: використовувані технології антивірусного захисту, функціонал продуктів, цільові платформи.

По використовуваних технологіях антивірусного захисту:

• Класичні антивірусні продукти (продукти, які застосовують тільки сигнатурний метод детектування)
• Продукти проактивного антивірусного захисту (продукти, які застосовують тільки проактивні технології антивірусного захисту);
• Комбіновані продукти (продукти, які застосовують як класичні, сигнатурні методи захисту, так і проактивні)

За функціоналом продуктів:

• Антивірусні продукти (продукти, що забезпечують тільки антивірусний захист)
• Комбіновані продукти (продукти, що забезпечують не тільки захист від шкідливих програм, але і фільтрацію спаму, шифрування та резервне копіювання даних та інші функції)

За цільовими платформами: Windows, * NIX (до даного сімейства відносяться ОС BSD, Linux, etc), MacOS, для мобільних платформ (Windows Mobile, Symbian, iOS, BlackBerry, Android, Windows Phone 7 та ін.)

Антивірусні продукти для корпоративних користувачів можна також класифікувати по об'єктах захисту:

• для захисту робочих станцій
• для захисту файлових і термінальних серверів
• для захисту поштових та Інтернет-шлюзів
• для захисту серверів віртуалізації

Програмне забезпечення комп'ютера.

Розрізняють системне програмне забезпечення (зокрема, операційна система,транслятори, редактори, графічний інтерфейс користувача); прикладне програмне забезпечення, що використовується для виконання конкретних завдань, наприклад, статистичне програмне забезпечення; інструментальне програмне забезпечення (комп'ютерні програми, призначені для проектування, розробки, адміністрування і супроводження системного та прикладного програмного забезпечення.
Програмне забезпечення (software) та апаратне забезпечення (hardware) — це два комплементарні компоненти комп'ютера, причому межа між ними нечітка: деякі фрагменти програмного забезпечення на практиці реалізуються суто апаратурою мікросхем комп'ютера, а програмне забезпечення, в свою чергу, здатне виконувати (емулювати) функції електронної апаратури. По суті, призначення програмного забезпечення полягає в керуванні як самим комп'ютером так і іншими програмами та маніпулюванні інформацією.

Класи програмного забезпечення

Програмне забезпечення для підприємств поділяється на класи:

• ERP (Enterprise Resources Planning) — система планування ресурсів підприємства;
• CRM (Customer Relationship Management) — система управління взаємовідносинами з клієнтами;
• SCM (Supply Chain Management) — система управління логістичним ланцюгом;
• PLM (Product Lifecycle Management) — система управління життєвим циклом продукту;
• SRM (Supplier Relationship Management) — система управління взаємовідносинами з постачальниками;
• BI (Business Intelligence) — інтелектуальні системи підтримки стратегічного менеджменту.

Будова комп'ютера.

Архітектура комп'ютерів може змінюватися в залежності від типу розв'язуваних задач. Оптимізація архітектури комп'ютера проводиться з метою максимально реалістично математично моделювати досліджувані фізичні (або інші) явища. Так, електронні потоки можуть використовуватися як моделі потоків води прикомп'ютерному моделюванні (симуляції — computing simulation) дамб, гребель або кровотоку в людському мозку. Подібним чином сконструйовані аналогові комп'ютери були звичними у 1960-х роках, однак сьогодні стали досить рідкісним явищем.





Схема персонального комп'ютера:
1: Монітор
2: Материнська плата
3: Процесор
4: Порт ATA
5: Оперативна пам'ять
6: Карти розширення
7: Комп'ютерний блок живлення
8: Дисковод
9: Жорсткий диск
10: Клавіатура
11: Комп'ютерна миша

1 тема. Кодування та декодування повідомлень.Двійкове кодування.Одиниці вимірювання інформації.

Ще в прадавні часи люди опрацьовували інформацію, отриману з навколишнього середовища, і подавали її у вигляді наскельних малюнків. Зрозуміло, що передавати збережену таким чином інформацію було дуже незручно.

Ви знаєте, що інформація передається за допомогою повідомлень, які можна подати текстовим, графічним, звуковим способами, а також відео, жестами та декількома способами одночасно — комбінованим повідомленням.

Для подання усних повідомлень ми використовуємо мову. А будь-яке письмове повідомлення складається з набору різних знаків (символів), які належать певному алфавіту. Наприклад, для подання числових даних використовують алфавіт, що складається з 11 знаків: цифр 0–9 і десяткової коми для відокремлення цілої та дробової частини в десятковому дробі.

Інформацію, подану у вигляді, прийнятному для передавання, опрацювання, збереження, називають даними.

Під опрацюванням даних розуміють такий інформаційний процес, в результаті якого ми отримуємо нові дані або дані, подані в інший спосіб.

Повідомлення передаються від джерела до приймача по каналах зв’язку. Після передавання повідомлення набувають вигляду, зрозумілого для приймача.

Під час розмови по телефону звукові сигнали (голос) перетворюються (кодуються) на електричні сигнали, які по мережі передаються до співрозмовника і знову перетворюються (декодуються) на звукові сигнали.