Дані – це повідомлення, зафіксовані на носіях (інформації).
Ще в прадавні часи люди опрацьовували інформацію, отриману з навколишнього середовища, і подавали її у вигляді наскельних малюнків. Зрозуміло, що передавати збережену таким чином інформацію було дуже незручно.
Ви знаєте, що інформація передається за допомогою повідомлень, які можна подати текстовим, графічним, звуковим способами, а також відео, жестами та декількома способами одночасно — комбінованим повідомленням.
Для подання усних повідомлень ми використовуємо мову. А будь-яке письмове повідомлення складається з набору різних знаків (символів), які належать певному алфавіту. Наприклад, для подання числових даних використовують алфавіт, що складається з 11 знаків: цифр 0–9 і десяткової коми для відокремлення цілої та дробової частини в десятковому дробі.
Інформацію, подану у вигляді, прийнятному для передавання, опрацювання, збереження, називають даними.
Під опрацюванням даних розуміють такий інформаційний процес, в результаті якого ми отримуємо нові дані або дані, подані в інший спосіб.
Повідомлення передаються від джерела до приймача по каналах зв’язку. Після передавання повідомлення набувають вигляду, зрозумілого для приймача.
Під час розмови по телефону звукові сигнали (голос) перетворюються (кодуються) на електричні сигнали, які по мережі передаються до співрозмовника і знову перетворюються (декодуються) на звукові сигнали.
Види інформації (повідомлень) за формою подання:
- текстова — у літературі або відображена технічними пристроями у вигляді текстів;
- графічна — картини, малюнки, рисунки, графіки, діаграми, схеми тощо;
- звукова — усне мовлення, музичні композиції, мелодії, шумові ефекти;
- числова — набори числових даних;
- комбінована або мультимедійна — інформація, утворена комбінацією об'єктів попередніх видів. Наприклад, web-сторінка.
Кодування — це процес заміни знаків одного набору знаками іншого набору при збереженні змісту інформації, яку подають за допомогою цих знаків.
Декодування — це процес, обернений до кодування.
Двійкове кодування — це кодування за допомогою двох елементів. Інакше кажучи, алфавіт містить лише 2 символи (+ і –, 0 і 1).
Саме таке двійкове кодування за допомогою символів 0 і 1 використовують у обчислювальній техніці. Ці два символи 0 и 1 називаютьбітами (від англійського binary digit — двійкова цифра). Таке подання інформації конструктивно і технічно зручне, бо двом знакам, які для цього використовують, відповідають два різні фізичні стани (напрям намагніченості ділянки на поверхні магнітного диска, напрям електричного поля між обкладинками конденсаторів тощо). Таким чином, у результаті двійкового кодування здійснюють перетворення вхідної інформації у форму, що сприймається комп'ютером.
Дані спочатку перекодовують у коди відповідного пристрою, який їх опрацьовує згідно з алгоритмом розв'язання певного завдання, і у потрібний момент декодують, тобто перетворюють у зрозумілий для людини код.
Способи кодування інформації в комп'ютері, насамперед, залежить від виду інформації, а саме від того, що потрібно кодувати: числа, текст, графічні зображення або звук.
Кодування текстової інформації.
Для кодування одного символу використовують щонайменще 1 байт інформації (8 бітів). 28 = 256, тому за допомогою 1 байта можна закодувати 256 різних символів.
Кодування полягає в тому, що кожному символу ставиться у відповідність унікальний двійковий код від 00000000 до 11111111 (або десятковий код від 0 до 255). Відповідність коду певному символу — це питання домовленості, зафіксованою кодовою таблицею.
Для кодування кольору переважно застосовують принцип розкладення (декомпозиції) довільного кольору на основні складові.
RGB (скорочено від англійських Red, Green, Blue — червоний, зелений, синій) — адитивна колірна модель, згідно з якою червоне, зелене та синє світло змішують у різноманітні кольори.
Декодування — це процес, обернений до кодування.
Двійкове кодування — це кодування за допомогою двох елементів. Інакше кажучи, алфавіт містить лише 2 символи (+ і –, 0 і 1).
Саме таке двійкове кодування за допомогою символів 0 і 1 використовують у обчислювальній техніці. Ці два символи 0 и 1 називаютьбітами (від англійського binary digit — двійкова цифра). Таке подання інформації конструктивно і технічно зручне, бо двом знакам, які для цього використовують, відповідають два різні фізичні стани (напрям намагніченості ділянки на поверхні магнітного диска, напрям електричного поля між обкладинками конденсаторів тощо). Таким чином, у результаті двійкового кодування здійснюють перетворення вхідної інформації у форму, що сприймається комп'ютером.
Дані спочатку перекодовують у коди відповідного пристрою, який їх опрацьовує згідно з алгоритмом розв'язання певного завдання, і у потрібний момент декодують, тобто перетворюють у зрозумілий для людини код.
Способи кодування інформації в комп'ютері, насамперед, залежить від виду інформації, а саме від того, що потрібно кодувати: числа, текст, графічні зображення або звук.
Кодування текстової інформації.
Для кодування одного символу використовують щонайменще 1 байт інформації (8 бітів). 28 = 256, тому за допомогою 1 байта можна закодувати 256 різних символів.
Кодування полягає в тому, що кожному символу ставиться у відповідність унікальний двійковий код від 00000000 до 11111111 (або десятковий код від 0 до 255). Відповідність коду певному символу — це питання домовленості, зафіксованою кодовою таблицею.
Для кодування кольору переважно застосовують принцип розкладення (декомпозиції) довільного кольору на основні складові.
RGB (скорочено від англійських Red, Green, Blue — червоний, зелений, синій) — адитивна колірна модель, згідно з якою червоне, зелене та синє світло змішують у різноманітні кольори.
| Червоний | Зелений | Синій | Результат |
|---|---|---|---|
| 0 | 0 | 0 | чорний |
| 0 | 0 | 1 | синій |
| 0 | 1 | 0 | зелений |
| 0 | 1 | 1 | блакитний |
| 1 | 0 | 0 | червоний |
| 1 | 0 | 1 | рожевий |
| 1 | 1 | 0 | коричневий |
| 1 | 1 | 1 | білий |
Немає коментарів:
Дописати коментар