Будова комп'ютера.

Архітектура комп'ютерів може змінюватися в залежності від типу розв'язуваних задач. Оптимізація архітектури комп'ютера проводиться з метою максимально реалістично математично моделювати досліджувані фізичні (або інші) явища. Так, електронні потоки можуть використовуватися як моделі потоків води прикомп'ютерному моделюванні (симуляції — computing simulation) дамб, гребель або кровотоку в людському мозку. Подібним чином сконструйовані аналогові комп'ютери були звичними у 1960-х роках, однак сьогодні стали досить рідкісним явищем.





Схема персонального комп'ютера:
1: Монітор
2: Материнська плата
3: Процесор
4: Порт ATA
5: Оперативна пам'ять
6: Карти розширення
7: Комп'ютерний блок живлення
8: Дисковод
9: Жорсткий диск
10: Клавіатура
11: Комп'ютерна миша

Системний блок

Системний блок — основний пристрій пер­сонального комп'ютера, усередині якого є кілька найважливіших компонентів. Заспособом розміщення пристроїв відносно системного блока їх поділяють на зовнішні та внутрішні. Пристрої, що містяться всередиві системного блока, називають внутрішніми, а пристрої, підключені до нього ззовні, називають зовнішніми або периферійними

За зовнішнім виглядом системні блоки різ­няться за формою корпусу. Корпуси персональних комп'ютерів випускають угоризонтальному виконанні та у вертикальному. Корпуси у вертикальному виконанні різ­няться за габаритами: у повний розмір, середній і малий. Від типу розміру корпусу в основному залежить кількість внутрішніх пристоїв, які можна розмістити в системному блоці.

Монітор

Монітор — це пристрій візуального подання інформації. Виводити інформацію можна на деякі інші види пристроїв, наприклад принтери, плотери, але велика частина інформації виводиться всежтаки на екран монітора. Основними споживчими параметрами є: розмір екрана, його “зернистість” і максимальна частота регенерації зображення.

Розміри монітора вимірюється між протележними кутами по діагоналі. Одиниця вимірювання — дюйми. На сьогодні в класі професінальних комп’ютерів типовими розмірами монітору є 19 і 21 дюйм, а для робочих місць, що здійснюють операції з графікою, — 22 дюйми. У класі споживчих моделей зараз типовими є розмір 17 дюймів.

Монітор відображає сформоване зображення на екрані і за принципом дії їх поділяють за такими типами:

• На основі електронно – променевої трубки.
• На основі рідких кристалів.

Зображення формується на основі пучка електронів, який проходить крізь три типи люфенованих покриттів, що світяться червоним, зеленим і синім кольором. Будь – яке зображення на екрані монітора складається з великої кількості дискретнихкрапочок, які називають пікселі з регулярно розташовуваними отворами. Піксель є найменшим елементом зображення. Чим менший крок між отворами, тим чіткішим і точвнішим є отримане зображення.

Частота регенерації зображення показує, скільки разів протягом секунди монітор повністю може змінити зображення. Частоту регенерації зображення вимірюють у герцах. Чим вона вища, тим чіткішим і стійкішим є зображення, тим менше втолюються очі, тим довше можнга працювати з комп’ютером. Найкращі моделі моніторів забезпечують частоту регуляції екрана, більш ніж 100 Гц.

Клавіатура

Клавіатура клавішний пристрій керування персональним комп’ютером, який слугує для введеня знакової інформації та команд керування. Комбінація монітора й клавіатури забезпечує найпростіший інтрефейс користувача. За допомогою клавіатури керують компютерною системою, а через монітор отримують від неї відгук. Стандартна клавіатура має більше 100 клавіш, функціонально розділених за кількома групами.

Миша

Миша — це пристрій керування моніпуляторного типу. Пересування миші плоскою поверхньою синхранізоване з переміщенням графічного обєкта на екрані монітора. Компютером керують безпосередньо переміщуючи мишу по поверхності та короткочасно натискуючи праву та ліву клавішу мишки. На відміну від клавіатури мишу не можна безпосередньо використовіувати для вводу знакової інформації.

До внутрішніх приладів системного блока відносять: блок живлення, материнська плата, жосткий диск (вінчестр), дисковід гнучких дисків, дисковід компакт–дисків CD–ROM. На материнськый платы в свою чергу розміщені: процесор, мікропроцесорний комплект, три шини, оперативна память і т. д.

Процесор

   Процесор (мікропроцесор, МП) — мікросхема, призначена для безпосереднього виконання дій з інформацією: арифметичних обчислень та логічної обробки.

Процесор — це "мозок" комп'ютера.

  В основу класифікації процесорів покладають його характеристики. Характеристики процесора:

     1. Тип
     2. Розрядність (біт)
     3. Тактова частота (ГЦ)
     4. Кількість ядер
     5. Розмір кешу (Мб).

Тип — відповідно до фірми-виробника розрізняють процесориIntel (Pentium, Celeron, Core2 Duo тощо), AMD (AMD64, Duron, Athlon тощо) та інші.

 

  

Розрядність — максимальна довжина двійкового коду (в бітах), який обробляється (передається) процесором.

Тактова частота вказує, скільки елементарних операцій (тактів) мікропроцесор виконує за секунду, тобто швидкодія процесора. Вимірюється в гігагерцах (ГГц). Вона є відносним показником продуктивності ПК.

Кеш-пам’ять — внутрішня пам’ять процесора, яка дає можливість зберігати проміжні дані. Обсяг пам'яті — від 256 до 1024 Кбайтів.

   Складові процесора:

1. Пристрій керування — керує послідовністю виконання команд і рухом (потоками) даних у ПК.

2. Арифметико-логічний пристрій (АЛП) – пристрій, що здійснює обчислювальні арифметичні і логічні операції .

3. Регістри процесора — швидкодоступна для процесора пам’ять.

   Нещодавно з'явилися процесори, які можна установлювати на працюючі комп'ютери додатково до існуючих. Їх називають Overdrive (додатковий). Вони дозволяють підвищити вихідні параметри існуючого процесора. Наприклад, фірма Intelвипустила процесор Pentium Overdrive, що збільшує обчислювальні можливості систем на базі процесора i486, доводячи їх до рівня Pentium.